Ти партнер. Що далі?

Автор: Михайло Кочеров, керуючий партнер, адвокат, д.ю.н.

Назва ЗМІ: «Юридична Газета»

Вихід: 08.06.2021

Радою колегій адвокатів та юридичних спільнот Європейського союзу 28 жовтня 1988 р. в Страсбурзі був прийнятий Загальний кодекс правил для адвокатів країн Європейського Співтовариства. У преамбулі цього видатного в історії адвокатури документа професійні та моральні зобов'язання адвоката перед суспільством визначені як складова його ролі, його призначення. Однак за змістом Кодексу ці зобов'язання пов'язані, насамперед, з механізмом захисту прав людини перед державною владою.Проте, на жаль, сьогодні нашій державі не вистачає стабільності, до того ж не тільки політичної та економічної, але й законодавчої. Чого тільки вартий наш Податковий кодекс України, до якого за 9 років були внесені зміни більше ніж 130 законами, тобто в середньому відбувалася не менше ніж одна зміна на місяць. Хоча одним з принципів податкового законодавства є принцип стабільності. Також відсутня стабільність в інвестиційній галузі. Державні гарантії інвестицій в нашій країні давно стали умовними поняттями, які потрібно розглядати предметно в кожному окремому випадку, якщо йдеться про їх захист.

На моє глибоке переконання, сучасне суспільство очікує від партнера адвокатського об'єднання не тільки чіткого дотримання правил адвокатської етики і професійних досягнень, але й певних кроків по виконанню існуючих соціальних замовлень. В Україні спостерігається ситуація, коли соціальна відповідальність не є повсякденною практикою в роботі партнера солідної юридичної компанії. Лише час від часу партнери наважуються знайти у своєму щільному графіку час, який можна присвятити проєкту, що виходить за рамки робочого процесу. І це незважаючи на те, що діяльність партнерів у руслі їх соціальної активності має суттєвий вплив як на стратегічні перспективи розвитку адвокатського об'єднання, так і на роль адвоката в соціумі.

Не претендуючи на повноту вирішення ситуації, пропоную стисло розглянути три напрями, де партнер компанії, крім основної діяльності, може себе проявити.

1. Почати хочу з такого напряму, як викладацька діяльність. Вирішення питання якісного кадрового забезпечення в юридичній галузі, як і в будь- якій іншій, є пріоритетним завданням держави. Звучить це дуже академічно, але чи можемо ми говорити про планування чи прогнозування у сфері захисту прав людини, якщо Україні не вистачає кваліфікованих юристів? Мова не йде про кількість випускників вузів — йдеться про студентів, які одержали не тільки документ про вищу освіту, а й знання, які могли б підтвердити рівень їх кваліфікації. Переконаний, що партнерам юридичних компаній як висококваліфікованим фахівцям та успішним підприємцям є чим поділитися з майбутніми юристами у цьому напрямі. Одночасне володіння викладачем теорією та практичними навичками є ключовим фактором формування у слухачів знань та умінь, які будуть мати попит на ринку праці, а також інструментом розвитку правової держави. Колись кожен з партнерів був студентом, який потребував знань. Тепер прийшов час партнерам «віддавати борги» суспільству — передавати знання наступному поколінню.

2. Законотворчість. Слід констатувати, що не всі народні обранці мають багаж спеціальних знань та навичок у галузі права. Вони, як представники інших професій, не знайомі з теорією держави та права, тому наше законодавство має багато вад, серед яких недосконалість юридичної техніки, внутрішні протиріччя, невідповідність верховенству права. На противагу цьому, партнер юридичної компанії — професіонал, родом діяльності якого і є право. Тому робота над удосконаленням нормативно- правової бази — робота саме для партнера. Його авторитет як досвідченого практика дозволяє прислухуватися до нього, коли він звертає увагу на недоліки у законодавчому регулюванні суспільних відносин. Законодавчий процес є одним з найважливіших елементів побудови правової держави, тож допомога партнера у такій побудові, особливо на рівні територіальних громад у межах селищ та невеликих міст, є прямою реалізацією його призначення — захисту прав людини.

3. Третій напрям не за значенням, а лише в порядку послідовності — Pro bono. Цей латинський термін дослівно означає «для суспільного добра». У нашій державі, як і в багатьох інших, існує спеціальний закон, який визначає зміст права на безоплатну правову допомогу та порядок його реалізації. Таке право для громадян гарантоване Конституцією України. Однак така допомога адвоката не є Pro bono у чистому вигляді, адже відбувається оплата послуг та відшкодування витрат адвоката відповідно до діючих в Україні порядку та методики.

Безспірно, розміри гонорарів, які визначені за правилами КМУ, не є ринковими, тому багато юристів припускаються думки, що така робота певною мірою є Pro bono. Але погодьтеся, що в основі цього терміну лежить безоплатність надання професійних послуг, а не надання значної знижки. Pro bono — це професійна правова благодійність для тих, хто її потребує. І це не самопіар, бо досить часто ми бачимо, що ті, хто надають допомогу, цілеспрямовано гучно заявляють про це у різних джерелах, хоча всі ми пам'ятаємо, що за головним джерелом християнського віровчення це лицемірство.

Саме такий підхід у визначенні цього терміну міститься в декларації принципів Pro bono Міжнародної асоціації юристів. Стисло кажучи, треба роботи добрі справи без очікування винагороди за це.

Все викладене вище, з одного боку, здається дуже простим для реалізації. Та з іншого, завжди знаходиться безліч причин, які заважають реалізації запланованого. Як кажуть японці, «причину та пластир можна приклеїти де завгодно». Тут головне — почати. І я впевнений, що завдяки роботі за цими напрямами партнер юридичної компанії зможе самоактуалізуватися, бути гідним звання адвоката та досягти вершини власного потенціалу.