Відповідальність за порушення резидентами строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів: чи є вона в період воєнного стану?

Автор: Михайло Кочеров, керуючий партнер, адвокат, д.ю.н.

Назва ЗМІ: «Юридична Газета»

Вихід: 29.11.2022

Відповідальність за порушення граничних строків розрахунків за експортними та імпортними операціями у вигляді пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) встановлена згідно зі ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції».

При цьому навіть у період воєнного стану відповідно до п. 69.2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПК України) можуть проводитися документальні позапланові перевірки платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями.

Але чи дійсно «працює» стаття про відповідальність? Спробуємо розібратися та використаємо три аргументи в інтересах бізнесу.

Аргумент перший: законодавством передбачене звільнення від відповідальності до 31.12.2022.

Боротьба з коронавірусом SARS-CoV-2 триває не перший рік, і ми всі спостерігаємо, як період запровадження карантину щоразу продовжується. На сьогодні відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби карантин продовжено до 31.12.2022.

Перевірки з дотримання граничних строків здійснюють податкові органи, які у розумінні пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України є контролюючими органами, що повинні самостійно нараховувати пеню у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У свою чергу, пп. 14.1.162 ПК України містить визначення терміна «пеня». Зокрема, під пенею розуміється сума коштів, «... нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи». Отже, вказаний термін охоплює пеню, яка нараховується в порядку Закону України «Про валюту і валютні операції».

Якщо вказана теза правильна, то нарахування пені у 2022 році буде суперечити положенню абз. 11 п. 52-1 підрозділу XX ПК України, згідно з яким протягом періоду з 01.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період, пеня підлягає списанню.

Аргумент другий: війна як форс-мажор.

У згаданій вище ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні цінності» є ч. 6, згідно з якою у разі, якщо виконання експортних / імпортних договорів зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого НБУ, та нарахування пені зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Факт воєнної агресії російської федерації проти України 24.02.2022 є загальновідомим. Торгово-промислова палата України своїм листом № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 засвідчила воєнну агресію російської федерації проти України як форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), вказавши, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об’єктивними обставинами для суб’єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб за договором.

Звичайно, є «момент» із сертифікатом ТПП України, але в цьому аспекті слід зазначити, що, на думку Верховного Суду, сертифікат ТПП України не є єдиним документом на підтвердження надзвичайних обставин – обставин форс-мажору, і такі обставини можуть доводитися будь-якими доказами. Саме така позиція міститься в постанові від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20.

Для прикладу, якщо поставка повинна була бути здійснена авіаційним транспортом, бізнесу можна посилатися на наступні обставини.  24.02.2022, починаючи з 02:45 за київським часом, повітряний простір над Україною закрили для польотів цивільної авіації. На офіційному вебсайті Державного підприємства обслуговування повітряного руху України зазначено «У зв’язку з військовим вторгненням РФ, згідно з вимогами Повітряного кодексу  України  та Положення про використання повітряного простору України органами ОЦВС та Державіаслужбою України вжито заходів щодо закриття повітряного простору України для цивільних користувачів повітряного простору. Надання аеронавігаційних послуг у повітряному просторі України призупинено». Також на офіційному вебсайті ЖП МА «Бориспіль» міститься наступна Інформація про роботу ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» станом на 24.02.2022: «Повідомляємо, що роботу ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» призупинено. Аеропорт не працює, всіх пасажирів аеропорту евакуйовано, злітно-посадкова смуга заблокована. Служби аеропорту працюють у взаємодії з державними органами згідно з інструкцією та чинним законодавством України».

Обставини закриття повітряного простору та призупинення роботи аеропортів є загальновідомими обставинами, що відповідно до ст. 78 КАС України не потребують доказування.

Аргумент третій: власна вина як невід’ємна складова персональної відповідальності.

Якщо питання визначення пені та повноважень податківців врегульовано в ПК України, то, хоча це і «непросто», але можна доводити, що нарахування пені повинно відповідати вимогам ст.ст. 109 та 112 цього Кодексу, за якими правопорушенням є протиправне та винне діяння (дія чи бездіяльність), і особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення правопорушення лише за умови наявності в її діянні вини (крім випадків, передбачених цим Кодексом). При цьому саме податківці повинні довести, що представник бізнесу мав можливість для дотримання правил та норм, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, а усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення валютного законодавства, контроль за яким покладено на податківців, трактуються на користь такої особи.

З огляду на викладене можна намагатися доводити у суді, що порушення граничних строків проведення розрахунків сталося не з вини українського суб’єкта господарювання, а внаслідок таких факторів, як невиконання іноземними контрагентами договору, або виникнення форс-мажорних обставин, або проблемні ситуації на митниці, або складнощі з логістикою під час війни тощо, що виключає юридичну відповідальність українського підприємства за ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції».