Як стати податковим юристом?

Автор: Михайло Кочеров, к.ю.н., керуючий партнер, адвокат

Назва ЗМІ: «Юридична Газета»

Вихід: 25.11.2019

«Неминучі тільки смерть та податки», – ці слова американського політичного діяча Бенджаміна Франкліна вже понад 300 років не втрачають своєї актуальності.

Моя майже 20-річна юридична практика проходила в одній з аудиторських фірм, клієнтами якої були підприємства – представники різних галузей економіки. Однак всіх клієнтів завжди об’єднувала одна спільна риса – зацікавленість у питаннях оподаткування.

Яким би професіоналом не був адвокат, одночасна глибока обізнаність у питаннях законодавчого регулювання та судової практики щодо всіх загальнодержавних і місцевих податків майже не зустрічається в межах компетенції одного спеціаліста. Враховуючи кількість нормативних актів у податковій галузі, набуття статусу професіонала в цій сфері є особливо важким завданням.

Робота над вдосконаленням знань – це щоденне завдання, яке потрібно неухильно виконувати. У Правилах адвокатської етики зазначено: «Адвокат має постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни в чинному законодавстві».

Питання становлення податкового юриста є комплексним, воно починається ще зі студентських лав та прямує до вибору вузької спеціалізації. Дуже рідко трапляється, щоб студент, який нещодавно закінчив вищий навчальний заклад, бачив себе фахівцем саме в галузі оподаткування. Однак якщо випускник бачить себе професіоналом саме в податковому праві, то йому доцільніше працевлаштуватися у велику аудиторську компанію, для якої перевірка правильності ведення податкового та бухгалтерського обліку є основним предметом надання послуг. Поруч з фахівцями цієї справи йому буде набагато легше отримати справжні податкові знання, ніж самотужки читати нормативну базу та лише інколи зустрічати на практиці питання улюбленої податкової теми.

Приблизно 30 років тому у Страсбурзі делегацією з 12 країн-учасниць був прийнятий Загальний кодекс правил для адвокатів країн Європейського Співтовариства, який містить принципову вимогу: «Адвокат не повинен здійснювати ведення справи, яка не відповідає рівню його професійної компетенції, без участі в ній іншого адвоката, який володіє необхідною компетенцією».

Аналогічні за змістом норми містять Правила адвокатської етики, які діють в Україні з 2017 р. До того ж українські Правила мають таку вимогу: «Зважаючи на суспільну значущість і складність професійних обов’язків адвоката, від нього вимагається високий рівень професійної підготовки, ґрунтовне знання чинного законодавства, практики його застосування. Приймаючи доручення про надання професійної правничої (правової) допомоги, адвокат повинен зважати на свої можливості щодо його виконання».

Отже, братися за надання правової допомоги в конкретному податковому питанні адвокат має право лише тоді, коли він є професіоналом, який має ґрунтовні знання щодо відповідного питання. Якщо не маєш знань, то не маєш права самостійно допомагати.

Сьогодні податкові юристи повинні мати персоналізований підхід до свого клієнта, володіти знаннями, які стосуються конкретного податку, а не намагатися вивчити весь Податковий кодекс, що зробити зовсім нелегко. Юристу від початку потрібно відмовитися від універсального податкового правознавства та переорієнтування на певні інститути, постійно вдосконалюючи власні знання у відповідній сфері.